Реімбурсація інсулінів і відпуск препаратів хворим на цукровий діабет за новою схемою стартували ще торішнього березня. Ясна річ, що й відповідні документи на безоплатне забезпечення хворих задекларовані державою. Однак, чи у життєвих реаліях все зроблено для того, аби хворі могли отримувати життєво необхідні ліки, Чи вистачає виділених державою коштів на придбання цукрознижуючих препаратів для наших краян – з’ясовували в завідуючої ендокринологічним диспансерним відділенням Тернопільської університетської лікарні, головного позаштатного ендокринолога управління охорони здоров’я Тернопільської ОДА Надії Гулько.
– У Тернопільській області на диспансерному обліку перебуває майже 38 тисяч осіб, хворих на цукровий діабет. За даними першого півріччя цього року, майже п’ять тисяч з них потребують інсулінотерапії, – повідомила Надія Гулько. – Аби ефективно вести облік хворих, які приймають інсуліни, ми ще 2001 року створили електронний реєстр пацієнтів. Спочатку він був запроваджений на основі комп’ютерної програми «Система нагляду хворих на цукровий діабет» (СИНАДІАБ), яка велася за місцем диспансерного спостереження, а інформація передавалася до нас у диспансерне відділення.
Торік відповідно до Постанови Кабінету Міністрів №73, яка регламентує реалізацію пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на препарати інсуліну, в кожному лікувальному закладі області, на базі якого здійснюють забезпечення хворих на цукровий діабет препаратами інсуліну, сформували вже новий автоматизований реєстр хворих на цукровий діабет першого та другого типу, які потребують інсулінотерапії. Всі дані цього реєстру передають безпосередньо на сервер Міністерства охорони здоров’я. Аби не розголошувати конфіденційну інформацію, лікарі-ендокринологи за місцем проживання хворого отримали статус користувачів першого рівня. Кожний лікар, який вносить дані про пацієнта, наділений власним логіном і паролем для роботи з реєстром. Користувачі другого рівня – це фахівці третинної ланки, зокрема, нашого диспансерного відділення. Вони також мають змогу зайти на сервер, але для оцінки загальної ситуації щодо кількості інсулінопотребуючих хворих, потреби у препаратах інсуліну та забезпечення цими препаратами хворих. Нині можна чітко стверджувати, що в усіх районах області діють такі електронні реєстри й лікарі, які їх ведуть, забезпечені автоматизованим робочим місцем чи комп’ютерною технікою. Інше питання – щодо забезпечення мешканців краю, які хворіють на цукровий діабет, препаратами інсуліну. Згідно з обласним реєстром розрахована потреба в цих препаратах. Отож, аби всі хворі з Тернопілля мали можливість отримувати інсулін, за словами головного позаштатного ендокринолога управління охорони здоров’я, необхідно 32 мільйони гривень відповідно до нинішніх цін. Проте з державної субвенції виділили 24,5 млн. грн., на які було закуплено інсуліни: частково за рахунок пролонгування угод закупівель цих препаратів 2016 року та проведенням тендеру в березні нинішнього року на суму 19 млн. грн.. Саме цю суму розподілили на кожен місяць, відтак маємо понад один мільйон гривень, на які й закуповують інсуліни згідно з потребою.
– Скажімо, якщо одним видом інсулінів ми забезпечені на два місяці, то замовляємо його вже на початку третього. Трапляються іноді збої в постачанні, і виходить, що ті ліки, які замовили на початку місяця, надходять до пацієнта вже наприкінці, – каже Надія Ярославівна. – Щодо повного охоплення всіх, хто перебуває на обліку, то , зрозуміло, цих коштів недостатньо, але намагаємося виходити із ситуації та розподіляти їх, зважаючи на кожний окремий випадок. Приміром, до березня мали можливість користуватися залишками з минулого року, в деяких районах додатково докуповували інсуліни, якусь роль зіграли й міграційні процеси, які дали можливість вивільнити ліки для тих, кому вони потрібні. Ясна річ, що це крапля в морі, але ми ведемо боротьбу за кожного пацієнта. На особливому контролі – вагітні жінки та діти, яких стовідсотково забезпечуємо препаратами інсулінів. Але як бути з тими пацієнтами, для яких замовлений певний вид інсуліну і в процесі лікування з’ясовується, що людина потребує його заміни, а тендерні закупівлі вже проведені? Хворого потрібно перевести на іншу, часто дороговартіснішу форму, але ми не маємо тих надлишкових запасів, які б допомогли це зробити. Звісно, перерозподіляємо препарати й у такий спосіб виходимо зі скрутного становища. Проте законодавчого механізму, за яким можна було б вільно переспрямовувати кошти чи отримувати додаткові надходження саме для такої категорії пацієнтів, немає. Не тішать нас й нинішні ціни на цукрознижуючі препарати, які значно зросли цього року зі стрибком курсу долара навіть й на вітчизняні інсуліни, адже сировину для виробництва закуповують за кордоном. Теперішні часи диктують ринкові відносини і, ясна річ, що фармацевтичний ринок встановлює свої правила, до яких й ми повинні пристосовуватися. Щоправда, тішить у цій ситуації те, що тендер на закупівлю інсулінів для області вперше цього року проводився за системою ProZorro до того ж у нашому лікувальному закладі. Потреби у препаратах подавалися в електронному варіанті, а переможця процедури згідно з ціновою політикою обирав комп’ютер, що спрощує та робить закупівлю препаратів відкритою, знівельовує корупційний аспект. До того ж порівнюючи з попередніми тендерними торгами, коли інформація подавалася на паперових носіях, цьогорічний відбувся доволі оперативно.
Мовлячи про забезпечення хворих лікарськими засобами, найбільшу проблему ендокринологи мають з певними видами інсуліну та його аналогами, які значно здорожчали (актрапід, протафан, левемір, новомікс, новорапід) і закупити їх у повному обсязі немає можливості. Але якщо лікарі не в змозі надати пацієнтові ці лікарські засоби, то препаратами вибору є інші людські генно-інженерні інсуліни, їх завжди вистачає, отож хворого в жодному випадку без ліків не залишать. Виходять із ситуації, підбираючи недужому найбільш доступний, «комфортний» варіант вітчизняного інсуліну, який не поступається імпортному, адже його основне завдання – знижувати рівень глюкози в організмі, щоправда, не викликаючи алергічних реакцій. Фахівці сподіваються, що можливість обирати ту форму препарату, яка найбільше годиться пацієнтові, втілиться з впровадженням у нашій області в четвертому кварталі нинішнього року проекту реімбурсації інсулінів і вони отримають додаткові кошти на її реалізацію.
Лариса ЛУКАЩУК