Кажуть, у старовину цілителі, побачивши кропиву, знімали головний убір і кланялися їй – дякували за здатність допомагати за багатьох хвороб. Зустріти цю рослину можна всюди, проте вона більше любить вологий, удобрений ґрунт. У нас найпоширенішими є два види кропиви – дводомна (Urtica diodica) з великим листям і високим стеблом, а також дрібніша однорічна кропива жалка (Urtica urens).
Як лікарський засіб здавна використовують і глуху кропиву. Відомі три її види – біла глуха кропива (Lamium album), пурпурова (бордового відтінку) (Lamium purpureum) і жовта (Galeobdelon luteum). Збирають навесні всю квітучу рослину чи тільки квіти. Їх використовують для приготування лікувальних засобів і на кухні – у сирому й сушеному вигляді.
Застосовували кропиву з давніх часів для поліпшення кровообігу. Римські легіонери під час навчань і походів шмагали себе кропивою по руках і ногах. Так само чинили люди, які страждали від ревматизму. Із кропиви робили нитку, яка йшла для виготовлення одягу, підстилок. Казкова принцеса, яка плете для своїх зачарованих братів сорочки з кропиви, – не вигадка, а, радше данина поваги цілющій рослині. Вона не лише лікує, а й знімає злі чари. Ще й зараз у селах вішають біля порога пучок цієї рослини – для охорони від лихого ока.
Цікавилися кропивою й науковці. З’ясували: вона містить велику кількість хлорофілу, дубильних речовин, глюкокініни (спричиняють зниження цукру в крові), целюлозу, безліч мінералів. Це – магній, кремній, фосфор, залізо, кальцій тощо. Є в кропиві білки рослинного походження, сахариди. Тут же – вітаміни групи В, велика кількість вітаміну С, фітонциди, фітогормони та ін.
Щоб заготовити насіння, в кропиви зрізують верхівки й пізнє листя. Сушити її ліпше в перевернутому положенні, стебла не викидати: в них містяться основні мікроелементи для зміцнення кісток, зубів, судин. Заготовляти кропиву треба наприкінці літа. Я перемелюю висушену кропиву, використовую цей порошок, як добавки до перших і других страв, до тіста.
Кропива належить до рослин з яскраво вираженими лікувальними властивостями. Допомагає в разі внутрішніх кровотеч, служить сечогінним і жовчогінним засобом, тонізує. Стимулює гормональну діяльність. Насінням кропиви лікують бронхіальну астму й інші захворювання органів дихання. Коріння рослини показане за діабету, атеросклерозу, ревматизму. Листя, особливо сік з нього, очищає кров і допомагає в разі екземи, псоріазу, алергії, знімає свербіж. Весняна кропива допомагає поліпшити загальний обмін речовин в організмі.
Цю рослину ми зазвичай ошпарюємо, оскільки за температури 80°С нейтралізуються речовини, що дають жалкий ефект. У наш час екстракт кропиви входить до складу зубних паст, шампунів, кремів, інших лікувальних і косметичних засобів.
Кропиву рекомендують для лікування в разі анемії, атеросклерозу, м’язового та суглобового ревматизму, водянки, шкірних екзем, які зудять, як засіб, що підвищує виділення молока в матерів-годувальниць, у разі захворювань жовчних шляхів і печінки, за геморою, закрепів, шлункових кольок, розладів травлення.
Листя кропиви в разі зовнішнього застосування сприяє швидшому загоєнню ран. Зовнішньо застосовується у вигляді настою для компресів і в разі опіків першого ступеня, а також за випадання волосся.
Настій листя: 1 ст. л. подрібненого листя заливають 1 склянкою окропу, настоюють 10-15 хв., проціджують і охолоджують. Приймати настій до їди за 15-20 хв.
Свіжий сік кропиви дає кращий ефект, ним можна замінити відвар у всіх випадках (30-40 крапель на день за 20 хв. до їди).
У разі кровотеч, особливо носових, п’ють свіжий сік кропиви дводомної по 1 ч. л. тричі на день. Соком також можна промивати ніс, його п’ють і за рясних менструацій.
Кропива – чудовий та перевірений засіб у разі випадання волосся. Сік свіжої кропиви втирають у шкіру голови для зміцнення й росту волосся. З цією ж метою настоєм листя кропиви обполіскують волосся після кожного миття голови (3 ст. л. сухого подрібненого листя залити 250-300 мл окропу, настояти 30 хв., процідити).
Усі види глухої кропиви розрізняються за дією на організм. Біла допомагає в разі алергії та хвороб шлунка. Червона впливає на кров, жовта лікує урологічні проблеми, переважно в чоловіків. У всіх трьох у квітах містяться холін, біогенні амінокислоти, флавоноїди, вітаміни, дубильні речовини. Удосталь тут мінеральних елементів і фітогормонів.
Чай з весняних пагонів глухої кропиви вважають кровоочисним засобом, використовують для лікування хронічних шкірних хвороб, проблем сечового міхура, нирок, простати. Усі види кропиви, а особливо біла глуха, допомагають у разі бронхіальної астми, очищають легені. Крім того, ця унікальна рослина здатна полегшувати стан депресії та безсоння.
Зібрані квіти глухої кропиви рекомендують сушити, розтирати в порошок і зберігати в щільно закритому посуді. Додавати до різних страв по 2-3 г.
Білу глуху кропиву я вирощую на дачі. Її свіжі квіти додаю в омлети, овочеві салати, напої, прикрашаю ними торти й желе.
Глуху кропиву призначають у разі фурункульозу, шкірних висипань, екземи, опіків, для полоскання порожнини рота за ангіни. Ванночки з настою квіток і листя корисно приймати в разі геморою. Для посилення тонізувальних властивостей глуху кропиву комбінують з деревієм.
Листя цієї рослини можна збирати протягом усього вегетативного сезону. Воно послужить приємною добавкою до салатів. У ньому багато кальцію, який рідко міститься в рослинах, а також магнію, фосфору, калію, заліза. Листя глухої кропиви також є джерелом каротину, вітаміну С, вітамінів групи В, має приємний смак і запах. Завдяки всім цим властивостям листя кропиви корисно використовувати під час приготування супів.
Настій квітів: 4-6 ч. л. сировини заливають 2 склянками окропу, тримають на водяній бані 15 хв., охолоджують 45 хв., проціджують через 2-3 шари марлі й доводять об’єм перевареною водою до початкового. Приймають рівними порціями протягом доби.
Відвар листя: 30 г сировини заливають 1 л гарячої води, кип’ятять на водяній бані 10 хв., проціджують гарячим і доводять об’єм перевареною водою до початкового. Приймають по 1 ст. л. 4-5 разів на день до їди. У разі білей одночасно проводять спринцювання цим же настоєм.
Настій квіток і листя: 1 ст. л. сировини заливають 1 склянкою гарячої води, кип’ятять на водяній бані 15 хв., охолоджують і проціджують. Приймають по пів склянки 4-5 разів на день до їди.
Сік зі свіжих надземних частин кропиви: рослину ретельно промивають холодною водою, ошпарюють окропом, розрізають на частини й мелють на млинку для м’яса. Сік відтискують через щільну тканину й кип’ятять 3-5 хв. Приймають по 1 ст. л. 4 рази на день під час їди чи використовують у вигляді примочок.
Підготувала Лариса ЛУКАЩУК