Президенту України п. Петру Порошенку,
Голові Верховної Ради України п. Андрію Парубію,
Прем’єр-міністру України п. Володимиру Гройсману
Учасники пленуму вважають за свій професійний та громадянський обов’язок інформувати Вас про погіршення епідемічної ситуації щодо інфекційних хвороб в Україні. Згідно з офіційними даними 2016 р. порівняно з попереднім роком сумарна інфекційна захворюваність зросла на 17,82 %, що найбільше стосується гострих респіраторних і кишкових інфекцій. Попри задекларовані успіхи в боротьбі з ВІЛ-інфекцією, темп її приросту склав 7,5 %, показник захворюваності досягнув 40,0 на 100 тисяч населення. Водночас реєстрація інфекційних хвороб здійснюється неповно. Тому в суспільстві створюється ілюзорне уявлення про відносне епідемічне благополуччя, і протиепідемічні заходи виконуються в недостатньому обсязі.
Особливе занепокоєння серед медичних працівників і громадського загалу викликають дедалі частіші епідемічні спалахи різних інфекційних хвороб. З 2012 до 2016 рр. число спалахів і постраждалих зросло вп’ятеро. Серйозний резонанс у сус-пільстві спричинила епідемія кишкових інфекцій 2016 р. на півдні Одеської області, пов’язана з вживанням недоброякісної води. Тоді постраждало 776 осіб, з них – більшість діти. Після тривалої відсутності поліомієліту 2015 р. знову було зареєстровано випадки цієї тяжкої хвороби, що призводить до каліцтва та смерті. Щорічні перебої з постачанням населенню сучасних вакцин призвели до зриву реалізації Національного календаря щеплень і загрози повернення епідемій кору, краснухи, кашлюку, дифтерії та інших небезпечних інфекцій. Непокоять часті випадки ботулізму та правця і нестача специфічних лікувальних сироваток, що зумовлює збільшення летальності. Високими залишаються показники смертності, інвалідності та безпліддя від інфекційних хвороб, що погіршує демографічну ситуацію в Україні, яка і без того незадовільна.
Маємо достатньо підстав вважати, що до погіршення епідемічного стану в країні призвели: істотні недоліки у проведенні планової імунопрофілактики; криза системи охорони здоров’я; ліквідація санітарно-епідеміологічних станцій та поки що мала ефективність нових державних структур, на які покладено їх завдання; інфляція й зубожіння населення; трирічна війна; інтенсифікація міграційних процесів; екологічні проблеми; вкрай недостатнє фінансування державної медицини, зокрема для боротьби з інфекційними хворобами, і наукової сфери; слабка матеріальна база більшості інфекційних стаціонарів і низька боксованість палат; нестача (на чверть від потреб) лікарів-інфекціоністів; вади у виявленні та реєстрації інфекційних і паразитарних хвороб; недостатня співпраця Міністерства охорони здоров’я з професійними об’єднаннями лікарів, зокрема з Всеукраїнською асоціацією інфекціоністів та її провідними спеціалістами тощо.
У зв’язку з тим, що інфекційні хвороби істотно підривають здоров’я народу та загрожують національній безпеці, ГО «Всеукраїнська асоціація інфекціоністів» вносить на Ваш розгляд такі пропозиції:
- Запропонувати РНБО розглянути на засіданні ситуацію з інфекційних хвороб, що склалася в Україні, і за участі провідних спеціалістів Всеукраїнської асоціації інфекціоністів розробити додаткові заходи щодо профілактики інфекцій та зміцнення біологічної безпеки.
- Зміцнити матеріальну базу існуючих інфекційних стаціонарів для дітей і дорослих, оснастивши їх сучасною діагностичною та лікувальною апаратурою, обладнанням і медикаментами, у тому числі на випадок епідемічних ускладнень, спричинених особливо небезпечними хворобами.
- Зобов’язати МОЗ забезпечити своєчасне щорічне постачання високоякісних вакцин та інших імунобіологічних препаратів згідно з чинним законодавством. Вважати неприпустимими перебої із закупівлею вакцин, специфічних сироваток й імуноглобулінів.
- Приєднати обласні центри боротьби з ВІЛ/СНІДом до інфекційних лікарень (відділень), що дасть змогу поліпшити якість та організацію медичної допомоги населенню та раціональніше використовувати державні кошти.
- Запропонувати МОЗ України реорганізувати первинну медичну допомогу шляхом створення центрів інтегративної сімейної медицини на базі територіальних амбулаторій із залученням до їхньої роботи лікарів-інфекціоністів з повноваженням консультантів.
- Рекомендувати ЦМК МОЗ внести зміни у програми підготовки майбутніх лікарів і сімейних лікарів, запровадивши курс амбулаторної інфектології.
- Зобов’язати керівництво МОЗ враховувати рішення з’їздів, пленумів і науково-практичних конференцій інфекціоністів України при плануванні та здійсненні заходів щодо діагностики, лікування й профілактики інфекційних хвороб.
- Беручи до уваги триваюче зменшення числа висококваліфікованих лікарів-інфекціоністів і необхідність суттєво поліпшити надання допомоги інфекційним хворим на першому рівні, підвищити консультативну поміч сімейним лікарям, просимо Кабінет Міністрів збільшити заробітну платню інфекціоністам і медичним сестрам до рівня оплати в центрах ВІЛ-інфекції/СНІДу (60 % доплати до основного окладу).
- Звернути увагу МОЗ на неприпустимість втручання окремих громадських активістів у роботу інфекційної служби в питаннях, які потребують відповідної лікарської кваліфікації, зокрема, щодо використання сучасних схем терапії.
- Підтримати клопотання президії Всеукраїнської асоціації інфекціоністів про надання їй права проведення атестації лікарів-інфекціоністів, за участі представників МОЗ, обласних і міських департаментів охорони здоров’я.
- Пропонуємо підвищити юридичну відповідальність посадових осіб і відповідних закладів охорони здоров’я за збереження епідемічного благополуччя у державі та виконання Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».
За дорученням пленуму – президент Всеукраїнської асоціації інфекціоністів, академік НАМН України Михайло Андрейчин.
м. Житомир,
6.10.2017 р.