Більшість людей переконані, що медицина – це скрупульозна наука, яка вимагає неабияких затрат сил, енергії та часу. Мовляв, людям, які обрали фах медика, ніколи задумуватися про власні захоплення. Певна річ, це не так! І це яскраво демонструють студенти Тернопільського національного медичного університету: попри щоденні лекції та практичні заняття, співають, танцюють, ставлять театральні дійства. І малюють. Наталя Шевчук здобуває освіту в ТНМУ, навчається на другому курсі медичного факультету. Про власні художні здобутки та велику любов до медицини Наталя розповіла читачам «Медичної академії». Наталя народилася я в маленькому та водночас мальовничому селі…
Читати даліКатегорія: Культура
Перший пам’ятник НТШ в Україні
150-річчя Наукового товариства ім. Шевченка припало на 2023 рік (1873-2023). І саме наприкінці 1873 р. (з переходом на 1874 р.) став початком заснування товариства, що вкотре підтвердило історичну та духовну єдність східної й західної частин української інтелігенції нашої Батьківщини. Зазначимо, що саме тоді в тривалому процесі утвердження українською нацією своєї політичної та культурної суб’єктності засновується також наша Академія наук. Нею, саме від 1873 р., неофіційно стало Товариство імені Шевченка. Це винятково знаменна подія. Вона засвідчила великий внутрішній потенціал нашої свідомої інтеліґенції, розділеної чужими кордонами, докладати всіх можливих зусиль для того,…
Читати даліМедична праця в таборах ГУЛАГу
Я вивчив у таборах ази медицини, працював бездипломним фельдшером і допомагав своїм побратимам. Я народився 21 травня 1921 року у с. Чорний Ліс на Збаражчині в родині селян. Мої родичі по батьківській та материнській родині брали участь у визвольній війні 1918-21 роках. Мій дідуньо по-батьківській родині Максим Олещук 1909 року купив у Чорному Лісі поле та ліс і переїхав з дітьми із села Залужжя у новозасноване село Чорний Ліс. У дідуня Максима та бабуні Марії було одинадцятеро дітей – шість хлопців і п’ять дівчат. Політичні та громадські події перед початком…
Читати даліВідділ комплектування: за лаштунками бібліотеки ТНМУ
Бібліотека – не просто сховище книг, це живий організм, що пульсує енергією знань, мудрості та натхнення. Це щоденна копітка праця багатьох людей, безліч процесів, що мають відбутися перед тим, як книжка потрапить до користувача. Цю працю практично не бачать, про неї мало хто знає, але без цього бібліотека просто не може функціонувати. Відділ абонементу та читальна зала, які знають усі, – це, як мовиться, вершина айсберга, обличчя книгозбірні. Але починається бібліотека з відділу комплектування та наукової обробки документів. Саме цей відділ займається формуванням книжкового багатства, замовленням книг, передплатою періодики. І…
Читати даліПедалі насолоди
Хто з нас у дитинстві не любив їзди на ровері та й так – щоб аж вітер в обличчя. Але з віком хтось залишив це заняття, комусь часу не вистачає, а хтось взагалі закинув велосипед подалі. Професорка кафедри медичної реабілітації Тетяна Бакалюк стверджує, що велоспорт – це заняття і для здоров’я, і для душі. Крутиш собі педалі й насолоду від навколишньої краси отримуєш. В її родині всі їздять на ровері. Внуки теж полюбили цей вид спорту та із задоволенням катаються. Велоспорт – чудовий засіб для подорожей і пригод. «Катаючись на…
Читати даліМитрополит Андрей Шептицький надихає нас і нині
1 листопада Україна вшанувала 80-ті роковини з дня упокоєння митрополита Андрея Шептицького. Не оминув цю дату і наш університет. До ТНМУ завітав директор «Фундації – «Андрей», доцент кафедри богослов’я Українського католицького університету, доктор наук соціальних комунікацій Михайло Перун. У рамках зустрічі з викладачами, працівниками та студентами нашого університету відбувся показ документального фільму «Андрей Шептицький: актуальне», автором якого, власне, він є. Представив товариству Михайла Перуна ректор ТНМУ, професор Михайло Корда, зауваживши, що пан Михайло разом з іншим також є автором однієї з найбільш нині фундаментальних книг-монографій в Україні про митрополита Андрея…
Читати даліУ вирі почуттів
Коли на концерті відомого рок-гурту «Kozak System» у Тернопільській обласній психоневрологічній лікарні фронтмен Іван Леньо запропонував глядачам прочитати улюблений вірш, то на сцену вийшла чорнява пані невисокого зросту й таку поезію про Шевченка, війну та ненависну росію продекламувала, що не лише увесь зал плакав, але й учасники гурту не стримали сльози. Знайомтеся: Наталія Хмиз – старша лаборантка клініко-діагностичної лабораторії Тернопільської обласної клінічної психоневрологічної лікарні. Вірш, який вона декламувала на концерті, написала її вчителька фізики Галина Іванівна Драган. «Я обрала саме цю поезію, бо вона, незважаючи на те, що була створена…
Читати даліХристина Господарська: «Хочеться пізнати цілий світ»
Готуючи до друку цей матеріал, замислилася: а що ж допомагає людям відчути радість життя? І одразу ж прийшла відповідь – цікаві захоплення. Вони дозволяють нам сприймати цей світ, як безмежний простір для пошуку, яскравих вражень і відчуттів. У житті засновниці приватного медичного центру Христини Господарської, крім медичної практики, особливе місце займають улюблені заняття – мандри Україною та світом і дегустування вин. «У мандрівників, як у самураїв, – кожен має свій шлях» – Пані Христино, коли відчули, що подорожі – це ваше? – Напевно, ще в ранньому дитинстві. Бабуся, татова мама,…
Читати даліІконопис окрилює
Про те, що доцентка нашого університету, відома волонтерка Тамара Воронцова пише ікони, дізналася із соціальних мереж. З’ясувалося, що зайнялася вона іконописом майже рік тому і навіть уже має певні успіхи. Тамара Олександрівна зізнається, що таке заняття їй до душі, бо приносить відчуття духовної насолоди, допомагає пізнанню істини, а ще це один із засобів рефлексії на значущі події, які переживає. Нашій газеті вона розповіла про те, як прийшло в її життя це мистецтво та своє розуміння сенсу іконопису. Бажання малювати з’явилося в Тамари Воронцової ще в дитинстві, тож батьки відвели її…
Читати даліПорцелянові мініатюри жінки-загадки Валентини Покосовської
Розповідь про українську порцеляну триває… Так хтось з нас перефразував назву другої частини знаменитих спогадів Юрія Смолича, уважно гортаючи сторінки книги Олени Корусь «Валентина Покосовська. Скульптура та розпис. Баранівський фарфор» (2019). Олена Корусь – відома дослідниця історії вітчизняного декоративно-ужиткового мистецтва, авторка наукових статей та монографій-каталогів «Фарфор Ольги Рапай», (у співавт., 2015); «Фарфор і кераміка: Владислав Щербина» (2016), «Фарфорові заводи А. С. Бахмутського та А.-Л. Брички, Полонський завод художньої кераміки, ХІХ-ХХ ст. (у співавт.). 2019 р. в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. Максима Рильського НАН України вона захистила кандидатську дисертацію…
Читати далі