Делегація ТНМУ взяла активну участь у Європейському конгресі, що відбувся в польському місті Щецин. Масштабний науковий форум, який об’єднав 404 дослідники з 19 країн Європи, відбувся в межах міжнародного проєкту MultiCultiMed (мультикультурна освіта для студентів-медиків). ТНМУ на заході представили викладачі кафедри дитячих хвороб з дитячою хірургією – професорка Ольга Федорців і доцентка Емілія Бурбела, а також талановиті студенти-п’ятикурсники. Успішним був виступ наших майбутніх колег: наукова робота Марії Соломакіної та Софії Берегуляк виборола почесне друге місце на конкурсі молодих вчених.
Пленарне засідання розпочала керівниця та координаторка проєкту MultiCultiMed Малгожата Шкуп, яка представила аудиторії доповідь «MultiCultiMed: Нова перспектива освіти в медицині та медичних науках у мультикультурному світі». Вона розглядала мультикультуралізм як новий погляд на освіту в медицині та медичних науках у мультикультурному світі. «Міжкультурна освіта зараз є основним компонентом медичної підготовки. Майбутні фахівці охорони здоров’я повинні бути готові задовольняти потреби пацієнтів з різним культурним, мовним і соціальним походженням, забезпечуючи ефективну комунікацію та справедливу, орієнтовану на пацієнта, допомогу», – зазначила Малгожата Шкуп. Проєкт MultiCultiMed запроваджує комплексний та практично орієнтований підхід до мультикультурної освіти. Його втілюють шість європейських університети та скерований на студентів і викладачів медичних наук та наук про здоров’я. MultiCultiMed пропонує інтегровану модель мультикультурної освіти, готуючи майбутніх медичних працівників реагувати на різноманітність етичним і компетентним чином, зрештою, сприяючи більш інклюзивним системам охорони здоров’я.
Кармен ван Даал-Вролійк від групи авторів з Інституту знань «Нідерландська професійна асоціація медсестер, клінічних асистентів і спеціалістів з медсестринства» виступила з доповіддю «Розширення можливостей медичних сестер як ініціаторів змін: розвиток культурної скромності за допомогою програми «Амбасадори». Вона зазначила, що нерівність у сфері охорони здоров’я, дискримінація та не однаковий доступ до медичної допомоги продовжують впливати на різноманітні групи населення в усій Європі. Асоціація розробила та запропонувала Програму ініціатив для різноманіття та інклюзії, щоб втілити теорію в практику. Перші результати впровадження свідчать про зростання впевненості учасників у виявленні випадків нерівності, боротьбі з упередженнями та застосуванні засад інклюзивної медичної допомоги в клінічній практиці.
Професор Костас Константіноу з Кіпрського університету в Нікозії та доктор Моніка Нікітара – доцентка кафедри медсестринства в Університеті Нікозії вели мову про різноманітність та культурну компетентність у сфері охорони здоров’я, зокрема наголошували на необхідності створення екосистеми. У цій програмній промові висвітлювали результати досліджень, які демонструють, як культурна компетентність, пов’язана з позитивними результатами в галузі освіти та охорони здоров’я, сприяє її поступовій інтеграції в медичні навчальні програми та підготовку медичних працівників.
Зацікавило присутніх і повідомлення професорки Кандан Озтюрк, яке вона присвятила досвіду залучення студентів медсестринства з Північного Кіпру в Близькосхідному університеті Туреччини. У презентації розглядала стратегії залучення студентів-медиків на основі освітнього досвіду Північного Кіпру, наголошувала на важливості підходів до навчання з урахуванням культурних особливостей, розробки інклюзивних навчальних програм і створення сприятливого навчального середовища, яке сприяє залученню студентів і покращенню результатів навчання.
Професорка Ельжбета Петричко з Поморського медичного університету (Щецин, Польща) ознайомила колег з доповіддю «Кенія-Меру-2025: третя медична місія щецинських лікарів і студентів PUM». Було представлено результати медичної місії за участю лікарів і студентів Поморського медичного університету (PUM). в Кенію. Робота в мультикультурній команді дозволила польським лікарям і студентам якісно надавати медичну допомогу з урахуванням національних, культурних, мовних особливостей та місцевих звичаїв і традицій.
Членкиня консорціуму, професорка Кармен Ерявец з університету Ново Место (Словенія) акцентувала увагу, як неефективна комунікація в мультикультурних медичних закладах часто призводить до непорозумінь, зниження задоволеності пацієнтів і нерівності в результатах лікування. У своєму дослідженні вона вивчала мультикультурну комунікацію в охороні здоров’я в Польщі, Словенії та Хорватії, намагаючись поєднати погляди пацієнтів і професійну практику, одночасно виявляючи відмінності між країнами.
Мартін Червени, доцент медичного факультету Університету Павола-Йозефа Шафарика в Кошице (Словаччина), у своїй доповіді «Розуміння мультикультурної допомоги: перспективи навчання студентів медсестринства» зазначив, що мультикультурна допомога є важливим компонентом пацієнтоорієнтованої медсестринської практики. Проведено дослідження щодо сприйняття студентами-медсестрами мультикультурної допомоги, зосереджуючись на їхніх знаннях, ставленні, досвіді та сприйнятті труднощів під час догляду за пацієнтами з різним культурним походженням. Визначено чотири основні теми: сприйняття мультикультурної допомоги, досвід надання допомоги, проблеми в культурно різноманітних середовищах і пропозиції щодо покращення. Розширення освіти є важливим для підвищення культурної компетентності в практиці медсестринства.
Магістерка медицини Саня Станісавлевич, професійна медсестра-спеціаліст у галузі громадського здоров’я та клінічної допомоги (Белградський університет, медичний факультет, Сербія) запропонувала увазі слухачів доповідь про виклики міжкультурної освіти у постконфліктному суспільстві. Аналізуючи постконфліктний соціальний контекст у Сербії, висвітлила освітні проблеми, що виникають у суспільстві, яке лише декларативно проголошує право на різноманітність. Підкреслила необхідність розширення теоретичної бази знань для розуміння студентами адаптивної функції емоцій, культурних моделей агресії та типи реакцій людей на стрес і травму.
Докторка філософії Дорота Пілч (Гамбург, Німеччина) поділилася досвідом впровадження принципів мультикультуралізму в догляді за пацієнтами та серед співробітників на прикладі клініки UKE Eppendorf у Гамбурзі. Глобалізація та міграція призвели до мультикультуралізму у сестринській справі, який впливає як на пацієнтів, так і на медичних працівників. За словами пані Дороти, в Німеччині 30,1% населення має міграційне походження, а в Гамбурзі цей показник сягає 40%. Виникла потреба у створенні профілактичної системи, моніторингу та подальшого спостереження, спрямованих на запобігання вигоранню та прогулам, а також на забезпечення доступу до високоякісних медичних послуг.
Багато інформації для розмірковувань було й у презентації докторки філософії, магістерки медицини Танії Марлен Гонсалвеш Лоуренсо (Школа медсестер у Сан-Жозе-де-Клюні, Мадейра, Португалія). Її доповідь – «Комбіновані інтенсивні програми як платформа для міждисциплінарного навчання: на прикладі психічного здоров’я мігрантів і представників меншин». Доповідачка представила змішану інтенсивну програму (ЗIП), розроблену в рамках програми «Еразмус+», присвячену питанням психічного здоров’я серед мігрантів і представників меншин. Курс викладають на рівні магістратури й він об’єднує студентів і викладачів з галузей охорони здоров’я та соціальних наук у міждисциплінарному та транснаціональному навчальному середовищі, до якого входять учасники з Португалії, Норвегії, Фінляндії, Мальти та Італії. Завдяки методам навчання, орієнтованим на студентів, лекціям, груповій роботі, виїздам на місце та рефлексивним завданням, учасники розвивають критичне мислення та здатність аналізувати складні взаємозв’язки між міграцією, психічним здоров’ям і вживанням психоактивних речовин.
Ріта Фернандес – доцентка Школи медсестер Університету Порту, дослідниця в RISE Health і представниця Португалії в Європейській транскультурній асоціації медсестер, у своїй доповіді «Мультикультуралізм у Португалії: виклики для сучасної охорони здоров’я» зазначила, що мультикультуралізм стає дедалі помітнішою рисою сучасного португальського суспільства й відображає нещодавні міграційні тенденції та зростальну демографічну значимість іноземних резидентів. У Португалії в практичному наданні медичної допомоги залишаються важливі проблеми: комунікаційні бар’єри, обмежена культурна чуйність, адміністративна складність і нерівномірна інституційна підготовленість різних служб. Розв’язання цих проблем вимагає переходу від номінальної універсальності до культурно компетентної, орієнтованої на людину та інституційно скоординованої допомоги.
З доповіддю «Різноманітність в освіті та практиці сестринської справи: приклад Німеччини» звернулася до авдиторії Марія Марчвака – професорка освіти та дидактики медичних професій й організаційного розвитку в Університеті прикладних наук Остфалії у Вольфсбурзі, Нижня Саксонія (Німеччина). За її словами, медсестринство в Німеччині переживає глибоку трансформацію. Зростальна різноманітність серед пацієнтів і медичних команд догляду, сформована міжнародною міграцією, багатомовністю та перехресними соціальними нерівностями, відкриває нові можливості як для медсестринської практики, так і для освіти. У сестринській практиці різноманітні групи пацієнтів і колеги з міжнародним досвідом спонукають команди розвивати культурно чутливі, орієнтовані на рівність, методи догляду. Ця зростальна неоднорідність ставить суттєво нові вимоги до викладачів медсестринства, наук про здоров’я, які повинні орієнтуватися в різних формах навчання та професійній соціалізації, водночас передаючи спільні професійні й етичні стандарти.
Чи не в усіх виступах звучали питання щодо інтеграції української медичної академічної спільноти з освітянами та дослідниками Європейського Союзу щодо сприяння взаємному обміну досвідом у складних соціальних проблемах. Члени консорціуму представили підручник з мультикультуралізму «Сучасна мультикультурна освіта для студентів лікарських і медичних спеціальностей», звучала аудіокнига з мультикультуралізму. Учасники конференції обговорили питання підготовки до друку посібників з вправами для студентів і методичних розробок для викладачів англійською мовою та мовами членів консорціуму. Заплановано створення «Живої бібліотеки» з аудіозаписів інтерв’ю з особами з обмеженими фізичними та психічними можливостями англійською, українською, іспанською, німецькою, польською, грецькою мовами, де будуть висвітлені проблеми життя таких людей у громадах, особливості догляду та лікування з позицій мультикультурного суспільства.
Ольга ФЕДОРЦІВ,
професорка ТНМУ, членкиня консорціуму
з втілення проєкту з мультикультуралізму,
членкиня журі секції молодих вчених