«Як вам вдалося організувати такий чудовий масштабний захід? Як зуміли так майстерно та злагоджено поставити танець?». Схожі запитання не припиняють надходити до Студентського парламенту ТНМУ, відколи на платформі «TikTok» розмістили відео з весняного доброчинного балу. Воно продовжує збирати перегляди та захоплені відгуки. Пишуть з Тернополя й інших міст України, зі шкіл та університетів, учні й студенти цікавляться і просять: «Поділіться, як вам вдалося, бо ми й собі хочемо організувати такий захід!».
Утім, це був не просто захід. Весняний доброчинний бал, що відбувся у Тернопільському академічному обласному драматичному театрі імені Тараса Шевченка, проводили у рамках благодійного університетського проєкту «Студентська гривня». Організували його студенти третього курсу, заступниця голови Студентського парламенту Софія Берегуляк і голова секретаріату Олександр Мігенько.
Як зауважує Олександр, головне завдання цього дійства – доброчинність. Насамперед це було студентське об’єднання довкола спільної мети – зібрати кошти для батьків-військових наших студентів, допомогти тим, хто допомагає зараз нам. Чому саме їм? Тому що до них є цілковита довіра, відповідно й стовідсоткова впевненість у тому, що ці кошти точно будуть спрямовані на потреби Збройних сил України. Водночас і підтримати колег-студентів, батьки яких нині на передовій здобувають нашу Перемогу.
Чим довше триває війна, тим важче закривати такі збори, вони нині суттєво уповільнилися, адже люди дедалі більше втомлюються психологічно та виснажуються фінансово.
«Тож проведення нашого балу стало чудовою нагодою активізувати процес зборів, – наголошує Софія Берегуляк. – Плюс – можливістю студентам трошки відволіктися від буденності, поспілкуватися між собою, дізнатися більше одні про одних, адже знаю, що цього студентству дуже не вистачає».
Проведення доброчинних балів стало вже гарною традицією нашого університету. Проте через ковід та повномасштабне вторгнення рашистів на українську землю востаннє такий бал організовували ще 2019 року, до слова, спрямувавши тоді зібрані кошти на лікування діток, які боролися з онкологічним захворюванням.
І ось у активних представників студентства ТНМУ торік у вересні з’явився задум відродити цей проєкт. У жовтні цю ідею оголосили на засіданні нового складу Студентського парламенту. Взялися за втілення вже у січні, після канікул. Зізнаються, що відразу поставили собі дуже високу планку й хотіли організувати захід за два тижні. Проте підготовка потребувала трохи більше часу.
«Спочатку планували, що бал у нас буде зимовий, та в підсумку вийшов весняний доброчинний бал», – усміхається Софія Берегуляк.
Загалом у команді організаторів цього заходу – кілька учасників, кожен з яких мав свої обов’язки та власну ділянку роботи. Софія та Олександр, які координували дії всіх, щиро вдячні за злагоджену працю своїм колегам – шестикурсниці Тетяні Подільській, Марті-Вікторіі Залещук (4 курс), Катерині Марцюк (3 курс), другокурсниці Ангеліні Лотоцькій та Ользі Оплеті (5 курс).
Що в підготовці було найскладніше? Софія Берегуляк з усмішкою відповідає, що найважче було почати. Вони відшукали організаторів попередніх балів, які вже закінчили ТНМУ, поспілкувалися з ними в телефонному форматі, щоб ті поділилися досвідом. Доволі непросто було спочатку також розподілити обов’язки між учасниками команди, щоб вона працювала чітко й злагоджено. Чимало сили й витримки потребував і сам день, коли відбувався захід. «Відверто кажучи, я й навіть не пам’ятаю всіх подій на балу, адже був сильний приплив адреналіну та дуже багато роботи, – наголошує Софія. – Принагідно сердечно дякую усім помічникам, які доклалися до проведення заходу».
Хоча сам бал тривав дві години, волонтери перебували безпосередньо в театрі із самого ранку до дев’ятої години вечора, в них була непроста робота на локації, але ніхто жодного разу не поскаржився, що важко. Робота кипіла!
Частина роботи Олександра Мігенька – танці й організація майстер-класів. «Це був доволі цікавий та трудомісткий процес», – ділиться досвідом Олександр. Для початку зібрали ініціативну групу студентів, які хотіли б танцювати на балу. Підібрали три види танців: полонез, віденський вальс і королівський банс. Майстер-класи, тренування та репетиції відбувалися щодня (й навіть двічі та тричі на день) упродовж останнього тижня перед балом. Організатори безмежно вдячні Ользі Оплеті, яка професійно займається танцями та допомогла як хореографиня. Тих, хто бажав навчитися танцювати, щоб взяти участь у балу, було дуже багато, загалом понад 60 пар. Майстер-класи та репетиції відбувалися у різних локаціях, де лише була можливість: у драматичному театрі, спортивному комплексі університету, різних школах та в нашому адміністративному корпусі. Іноді знайти приміщення було доволі важко. Не обійшлося й без курйозів, які Олександр тепер згадує з усмішкою, але тоді було не до жартів. Якось о дев’ятій вечора біля драмтеатру зібралося 70 осіб, але з’ясувалося, що драмтеатр на той момент був зайнятий. Довелося шукати інше місце. Всією величезною компанією пішли до адмінкорпусу, але там така кількість танцюристів не поміщалася… «Уявляєте? Сімдесят людей відклали всі власні справи та прийшли о дев’ятій годині вечора на тренування, а я мусив їм оголосити, що нічого не буде. Це видався трохи складний момент, утім, ми пообіцяли, що більше таких інцидентів не трапиться», – розповідає Олександр.
Проте ще один «сюрприз» чекав на організаторів на самому початку дійства. Зранку все підготували, все було чудово, звукорежисер налагодив апаратуру, але коли мали представляти спонсорів балу, вона раптом перестала працювати. «Ми тоді трохи розгубилися, – пригадує Олександр, – якусь мить не знали, що робити. Словом, пережили такий маленький колапс, але впоралися й з цим».
Своїм колегам, студентам, які підхоплять естафету нашого університету в організації таких масштабних заходів, Олександр Мігенько радить ризикувати й не боятися помилок. Адже, на його погляд, саме помилки дають великий пуск до майбутніх звершень. «Так, передбачити всі помилки нереально, бо кожен наш крок – це наш власний досвід, – підтримує його Софія. – Потрібно спробувати та відчути все самому». Софія також рекомендує завжди працювати в команді, враховуючи думку кожного з неї, вміло знаходити спільні рішення. Адже лише злагодженою командою однодумців можна творити значно більше та краще, досягаючи найвищих результатів.
Отож весняний доброчинний бал від ТНМУ відбувся! Подією дуже задоволені й її учасники, й організатори. Все відбулося, як очікували та планували. Коли на середину зали вийшло кілька десятків пар витончених панянок і галантних кавалерів, які під супровід камерного оркестру Тернопільської обласної філармонії одночасно затанцювали полонез – це було надзвичайно захопливо!
Досягнута й головна мета – благодійний збір. Кошти на нього були спрямовані і від продажу квитків (для студентів вони вартували 250 гривень, для всіх решта – 500 гривень), і від аукціону. Софія Берегуляк наголошує, що з продажу квитків на потреби організації дійства не взяли жодної гривні, вдалося обмежитися лише спонсорськими внесками. Організатори безмежно вдячні всім спонсорам, які відгукнулися та підтримали їх.
Для аукціону було запропоновано кілька лотів, найдорожчий з яких – тубус від протитанкової системи, який передав доцент кафедри гістології та ембріології Андрій Довбуш. Продали тубус за 5200 гривень. Серед інших лотів – сертифікати від освітньої платформи «МедОсвіта» та компанії «Basic surgery shop», військова аптечка, вишита сорочка від бренду «Засвіт». До слова, це бренд нашої студентки Катерини Марцюк, яка також була однією з організаторок балу.
Загальна сума зібраних коштів – 64200 гривень. Наразі вони перебувають на рахунку «Студентської гривні» й невдовзі будуть спрямовані на потреби військових, які є батьками наших студентів і нині перебувають на фронті. До речі, як зауважують представники Студентського парламенту, проєкт «Студентська гривня» працює постійно. Нещодавно його кошти були спрямовані на допомогу воїнам Херсонського напрямку. Випускниця нашого університету Аліна Голенко вже їздила туди та доправила бригаді на Херсонщину необхідні ліки й дрони.
Тож продовження проєкту «Студентська гривня» триватиме, допоки боротимемося з російською навалою. І представники Студентського парламенту ТНМУ шукатимуть все нові й нові можливості зборів, організовуючи не менш цікаві заходи, ніж бал. Щирі слова подяки вони висловлюють спонсорам, адміністраціям драмтеатру та філармонії, керівникам шкіл, які надавали приміщення для репетицій, Центру виховної роботи та культурного розвитку ТНМУ й усім, хто доклався до організації та проведення весняного доброчинного балу.
Мар’яна ЮХНО-ЛУЧКА