Медицина – це сфера, де професіоналізм неможливий без спадкоємності. Це не просто сукупність академічних знань чи практичних навичок, а особливий культурний та інтелектуальний код, який десятиліттями передається від учителя до учня, від досвідченого професора до студента, а тепер – і до школяра. У Тернополі цей ланцюг має унікальну, випробувану часом ланку: багаторічну та плідну співпрацю між Тернопільським національним медичним університетом імені Івана Горбачевського та Тернопільським навчально-виховним комплексом №15 (медичним ліцеєм) імені Лесі Українки. Це партнерство давно перетнуло межу формальних угод, перетворившись на справжню «інтелектуальну вертикаль», де майбутні лікарі починають свій шлях не з першого курсу, а ще зі шкільної лави, гартуючи характер і знання у тісній синергії з академічною спільнотою.
Місце, де гартувалися «титани»
Для проректора з науково-педагогічної та лікувальної роботи ТНМУ, професора Степана Запорожана історія ліцею №15 – це не просто статистика успішності, а особиста гордість та частина власної біографії. Будучи випускником цієї школи 1976 року, він з особливим трепетом згадує часи, коли закладалися підвалини слави цього закладу як кращого в обласному центрі. Степан Йосипович переконаний: своїм успіхом школа зобов’язана передусім постаті її першого директора – Рема Абрамовича Бабата. Це була несамовито мудра людина, далекоглядний стратег і зразковий господар, який зумів зібрати навколо себе справжніх педагогічних «титанів».
Система виховання в ті часи була заснована на засадах високої конкуренції та безкомпромісної якості. Степан Запорожан згадує цікавий факт: до восьмого класу школа мала три паралельні класи, проте у дев’ятий проходили лише два – ті, хто не витримував темпу або виявляв слабші знання, відсіювалися. Це була сувора, але надзвичайно дієва школа підготовки до дорослого життя, де кожен учень розумів цінність свого місця за партою.
Проте справжнім серцем наукового духу школи була легендарна лабораторія біології, якою керував Іван Васильович Барна. Степан Йосипович переконаний, що цей вчитель міг би претендувати на Нобелівську премію, як би обставини склалися інакше. Іван Барна працював у тому ж науковому полі, що й наш великий краянин Іван Пулюй, який відкрив Х-промені практично одночасно з Вільгельмом Рентгеном. Цей дух високої науки, де кожен експеримент сприймався, як наближення до істини, в дусі новаторства та винахідництва, Іван Барна передавав своїм учням. Практично всі майбутні лікарі-випускники пройшли через цю інтелектуальну «кузню», що згодом дало медицині понад 100 висококласних фахівців, які нині працюють у ТНМУ та провідних клініках світу, тримаючи марку рідної школи.
Реалії сучасного ліцею
Нині університет розглядає ліцей №15 не просто як партнерську школу, а як своєрідний відкритий плацдарм і теплицю для вирощування майбутньої медичної еліти. Професор Запорожан використовує влучну метафору: «Суха каша – несмачна, її треба помастити». Саме тому співпраця ТНМУ з ліцеєм базується на засади глибокого занурення в професію через щиру цікавість та захоплення пізнанням. Університет залучає свої провідні кафедри – біології, хімії, анатомії, іноземних мов, аби діти отримували ази медичної науки, ще не маючи студентського квитка.
Директорка ліцею Оксана Мазуренок підкреслює, що така спеціалізація закладу дає учням неоціненну перевагу на старті. За її словами, медичний профіль нині є найбільш запитаним серед учнів та їхніх батьків. Статистика заявок на вступ до профільних класів є однією з найвищих у місті, що свідчить про високу довіру до якості освіти та перспективності обраного шляху. Діти бачать себе в медицині свідомо: вони мріють стати стоматологами, ортопедами, травматологами, анестезіологами, чітко розуміючи специфіку кожної спеціальності.
Окремо Оксана Мазуренок виділяє біотехнологічний профіль, який за популярністю посідає друге місце. Учні розуміють виклики сучасності, зокрема потребу у фахівцях з протезування та клінічної психології, що є надзвичайно актуальним в умовах війни. Навчальний план ліцею розроблений таким чином, щоб максимально підготувати дитину до медичного вишу: поглиблене вивчення хімії та біології з найбільшою кількістю годин, спецкурси з основ фармакології. Особливою гордістю є те, що ліцей №15 – єдиний заклад у Тернополі, де спецкурс «Основи домедичної допомоги» є обов’язковим для учнів усіх чотирьох профілів, а не лише медичного.
Успіхи ліцеїстів підтверджуються й на рівні визнання їхніх талантів. Наразі десять вихованців закладу є стипендіатами клініки професора Стефана Хміля, що є вагомим стимулом для подальшого навчання. Ліцей пишається призеркою всеукраїнського рівня з хімії та біології. Випускники 10-х і 11-х класів уже не просто мріють, а цілеспрямовано готуються до вступу в ТНМУ, розглядаючи університет як логічне продовження своєї освітньої траєкторії.
Від анатомічного музею – до симуляційних центрів
Одним з найважливіших аспектів співпраці є можливість для ліцеїстів відвідувати університетські локації, які зазвичай закриті для сторонніх. Доцент Борис Ремінецький традиційно відчиняє для школярів двері кафедри анатомії людини та унікального анатомічного музею ТНМУ. Для учнів 10-11 класів це не просто екскурсія, а справжній іспит на емоційну стійкість і професійну придатність. Споглядаючи унікальні препарати в академічній тиші музею, школярі вперше усвідомлюють різницю між картинкою в підручнику та реальністю людського організму. Такі візити допомагають «кристалізувати» вибір: саме тут приходить розуміння, що медицина – це не лише романтика білого халата, а й важка, копітка праця.
Крім теоретичної та візуальної підготовки, величезну увагу приділяють практичним навичкам. Професор Арсен Гудима та Антоніна Черватюк розробили спеціальну програму для підготовки тренерів з домедичної допомоги серед педагогів ліцею. Тепер учні старших класів мають можливість відпрацьовувати навички порятунку життя в Симуляційному центрі ТНМУ на найсучасніших манекенах. Вміння правильно накласти турнікет, зупинити кровотечу чи провести серцево-легеневу реанімацію стає для ліцеїстів частиною їхньої ідентичності.
Паломництво до витоків: подорож у Зарубинці
Важливою складовою виховання майбутньої еліти є знання власної історії. Професор Степан Запорожан особисто зініціював для ліцеїстів поїздку до музею-садиби академіка Івана Горбачевського у селі Зарубинці. Оксана Мазуренок зазначає, що такі заходи мають надзвичайне просвітницьке значення: діти повинні бачити на власні очі, де народився та як зростав вчений світового рівня, чиє ім’я носить їхній майбутній університет.
Шлях Івана Горбачевського – від сільської хати до крісла ректора Празького університету та постаті першого в Європі міністра охорони здоров’я є ідеальною дорожньою картою успіху. Степан Запорожан акцентує увагу учнів на тому, що для талановитої та наполегливої людини не існує кордонів. Стоячи на тій же землі, де колись ходив великий вчений, ліцеїсти відчувають причетність до великої інтелектуальної нації, що виховує в них не лише фахівців, а й патріотів, здатних масштабувати українську медицину до світових стандартів.
Знання з перших вуст
Співпраця Тернопільського медичного університету та ліцею №15 цьогоріч передбачала надзвичайно насичений графік. Провідні науковці університету провели цикл лекцій та практичних занять з найбільш актуальних тем сучасної медицини. Доцентка Наталія Петренко відкрила для ліцеїстів питання жіночого здоров’я та статевого дозрівання. Професорка Марія Шкільна ознайомила учнів з особливостями діагностики та профілактики хвороби Лайма (кліщовий бореліоз) – проблеми, що стає дедалі актуальнішою для нашого регіону. Питання дитячого травматизму та опіків розкрив доцент Михайло Процайло, а про захворювання ендокринної системи та боротьбу з цукровим діабетом розповіла доцентка Вікторія Фурдела. Окремий та надзвичайно важливий блок присвячений ментальному здоров’ю: Олександр Лозинський працював з ліцеїстами над темою ПТСР і психологічної стійкості в умовах війни. Університет прагне не лише дати знання, а й створити безпечне середовище для розвитку хлопчиків і дівчаток, залучаючи дитячих психіатрів і фахівців з ментального здоров’я для консультацій.
Завдяки такій глибокій інтеграції освітніх процесів випускник ліцею №15 переступає поріг Тернопільського національного медичного університету вже не як розгублений першокурсник, а як повноправний молодий колега, інтегрований у медичне середовище. Він уже знає історію Івана Пулюя та Івана Горбачевського, орієнтується в лабіринтах анатомічного музею, володіє базовою термінологією та навичками домедичної допомоги. Ця унікальна синергія школи та вишу стає міцним фундаментом для підготовки лікарів нового покоління – інтелігентних, освічених і глибоко відданих своїй справі. Кожен спільний захід, кожна лекція від професора чи заняття на симуляторі є цеглинкою в розбудові національної системи охорони здоров’я, де знання стають натхненням, а історія – надійним підмурівком для майбутніх відкриттів на благо здорової та сильної України.
Зоряна ТЕРЕЩЕНКО