Категорія: Консультація

Спалах гепатиту А на Вінниччині – подія, що останніми місяцями сколихнула і медиків, і звичайних людей. Як зазначили в МОЗ, на початку листопада випадки гепатиту А, крім Вінниччини, зафіксували в Тернопільській (1), Закарпатській (11), Дніпропетровській областях (3). Крім того, протягом жовтня було зареєстровано 12 випадків гепатиту А на Прикарпатті. Загалом по країні епідеміологічний зв’язок між ними не встановлено. Все про цю недугу дізнавалися в доцентки кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами Інни Іщук. За словами Інни Іщук, вірусний гепатит А – це типова гостра кишкова інфекція з…

Читати далі

Проблема постхолецистектомічного синдрому стає актуальнішою через почастішання жовчнокам’яної хвороби. На це захворювання страждають кожна п’ята жінка та кожний десятий чоловік у світі. Щорічно у світі виконується 2,5 млн. холецистектомій, тобто за частотою це операційне втручання поступається лише апендектомії. Але на цьому митарства людини, якій видалили жовчний міхур, не завершуються – у кожного десятого пацієнта одразу чи з часом виникають розлади, які значно впливають на якість життя або ж спричиняють суттєві ускладнення. Навіть найуспішніша операція не позбавляє людину порушень в обміні речовин, які призвели до жовчнокам’яної хвороби, наголошує завідувачка кафедри терапії…

Читати далі

Що лише не вигадує краща половина людства, щоб продовжити молодість. Хтось активно починає займатися спортом, комусь здається, що тільки ін’єкції краси допоможуть, а дехто вдається й до цілком радикальних дій – пластичних операцій. Але вік, як мовиться, бере своє – на шкірі з’являються зморшки, вона стає не такою пружною, як раніше, та й узагалі власне відображення в дзеркалі вже не тішить. Чи є засоби протистояти старінню, з’ясовували у фахівчині – професорки курсу дерматовенерології Тернопільського національного медичного університету ім. Івана Горбачевського, членкині Американської академії дерматології Світлани Галникіної. – Світлано Олександрівно, як…

Читати далі

Йододефіцит – захворювання, яке належить до найпоширеніших на планеті. За даними ВООЗ, у понад двох мільярдів землян існує дефіцит цього вкрай необхідного елементу. Щодо України, то чи не вся її територія охоплена йодним дефіцитом. Як стверджує ЮНІСЕФ, щороку майже 300 тисяч українців народжуються незахищеними від незворотних вад, спричинених нестачею йоду. В нашій країні найбільш ендемічними щодо йододефіцитних захворювань місцевостями традиційно є Прикарпаття, Карпати, Закарпаття, Полісся. Про патогенез цього захворювання та можливості йодної профілактики вели мову з доценткою кафедри невідкладної та екстреної медичної допомоги Ларисою Мартинюк та аспіранткою цієї ж кафедри…

Читати далі

Це питання нині цікавить багатьох українців. Від початку повномасштабного вторгнення рашистів в Україну в повітрі висить загроза ядерної катастрофи. У випадку надзвичайної ядерної ситуації одним із засобів захисту є йодопрофілактика, проте існують певні застереження щодо вживання препаратів йоду. Доцентка кафедри невідкладної медичної допомоги ТНМУ Лариса Мартинюк розповіла кому та за яких обставин потрібна йодопрофілактика в разі ядерної атаки, аварії на АЕС та «бомбардування» ядерними бомбами. Йтиметься про гостру профілактику за радіаційного опромінення радіоактивним йодом (І-131). – Ларисо Петрівно, як може позначитися іонізуюче опромінення на здоров’ї людини? – Унаслідок аварій на…

Читати далі

Нещодавно в усьому світі відзначали Міжнародний тиждень обізнаності про вроджений бульозний епідермоліз. Діти-«метелики» – так називають малюків, які народилися з цією хворобою, адже їхня шкіра вважається такою делікатною та крихкою, як крила метелика. В Україні дітей-«метеликів» майже 200 осіб. Наразі МОЗ віднесло їх до групи людей з орфанними захворюваннями й частково допомагає в лікуванні: виділяють допомогу з бюджету на закупівлю необхідних засобів для догляду за шкірою. За словами професорки кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами ТНМУ Світлани Галникіної, бульозний епідермоліз – це гетерогенна група вроджених спадкових станів,…

Читати далі

Диспепсія є частою причиною звернення за медичною допомогою, адже вона погіршує якість життя людини, працездатність і, певна річ, потребує значних матеріальних ресурсів. Першим, до кого звертається пацієнт з диспепсією – сімейний лікар. У цьому матеріалі лікарі загальної практики отримають поради та рекомендації ведення пацієнта з диспепсією. Про сучасний алгоритм діагностики та лікування функціональної диспепсії (ФД) на етапі первинної медичної допомоги розповіла доцентка кафедри терапії та сімейної медицини ТНМУ Ірина Боровик. – Ірино Олегівно, функціональна диспепсія не належить до розряду тяжких захворювань, але цей хронічно рецидивувальний стан суттєво впливає на соціальне…

Читати далі

1-го серпня в Україні та світі стартував Тиждень підтримки грудного вигодовування (ГВ). В публікації в минулому номері «Медичної академії» мені хотілося поставити наголос на важливості ГВ як для малюка, так і для самої жінки. Сьогодні ж хочу розповісти про міфи, пов’язані з ГВ. Деякі твердження так міцно ввійшли в нашу свідомість, здаються такими очевидними, що їх спростування може викликати подив, хоча хтозна чи зміг би хтось надати наукове підтвердження такої інформації. Міф 1. «Моя мама не годувала й я «немолочна» Насправді такий негативний досвід у матері майже завжди пов’язаний з…

Читати далі

Щороку, починаючи з 1-го серпня, в Україні, як і в усьому світі, триває Тиждень підтримки грудного вигодовування. Саме цього дня 1990 року прийняли Декларацію про захист, заохочення та підтримку грудного вигодовування (ГВ), яку підписали 32 країни та 10 агентств UNICEF (United Nations Children’s Fund – спеціалізована структура, яка працює в понад 190 країнах і територіях світу заради захисту та підтримки дітей з часу їхнього народження й до початку дорослого життя). Відбувається всесвітня акція під егідою WABA (World Alliance for Breastfeeding Action) – Всесвітнього альянсу з грудневого вигодовування, який об’єднує тих,…

Читати далі

Живемо у складних умовах воєнного часу. Події війни травмують психіку, розриваючи наші серця на шматки. Хтось не витримує важких психологічних навантажень і не може впоратися з болем та стресом. А стрес – одна з основних причин розвитку гіпертонії та інших серцево-судинних недуг. Відомо, що після землетрусів у Японії 2011 року різко збільшилася кількість інсультів та інфарктів. Що нас очікує – важко й спрогнозувати, але якщо минулими роками в Україні реєстрували понад 110 тисяч випадків інсультів і 50 тисяч гострих інфарктів міокарда, то цьогоріч їх кількість може значно зрости. Гіпертонічна хвороба…

Читати далі