Категорія: Персоналії

Цього разу запросили до розмови в нашій «Вітальні» доктора фармацевтичних наук, доцентку кафедри фармакогнозії з медичною ботанікою ТНМУ Марію Шанайду. У вересні вона відзначила ювілей, але є ще одна дуже особлива в її житті вереснева дата – це початок трудового шляху на новоствореному фармацевтичному факультеті. За 23 роки науково-педагогічної діяльності Марія Іванівна стала успішною науковицею. Це підтверджують її досягнення – понад 200 наукових праць, серед яких 48 статей у журналах, що індексуються в наукометричній базі Scopus, патенти на винаходи та корисні моделі. Її індекс Гірша в базі Scopus – 19.…

Читати далі

19 вересня професор кафедри хірургії факультету післядипломної освіти ТНМУ Володимир П’ятночка відзначив 60-річчя. Чудова нагода, аби поспілкуватися про життя. Про сповнене активністю дитинство та юність, про роль батьків і наставників на шляху до обраної професії, про натхнення у сім’ї та відпочинок й, звісно ж, про хірургію, без якої себе не уявляє. «На досягнутому не зупиняюся» – Пане Володимире, щиро вітаю вас із 60-річчям! Зазвичай до ювілею люди аналізують своє життя: що вдалося чи не вдалося, чи збулося все, що хотілося? – Своїм життям я задоволений. Гадаю, що досяг непоганих результатів…

Читати далі

Цього разу гостею нашої «Вітальні» є авторитетна науковиця, людина великої душі та з готовністю допомогти за будь-якої ситуації студентам і колегам, доцентка кафедри медичної біохімії, заступниця директора навчально-наукового інституту фармакології, гігієни та біохімії ім. М.П. Скакуна Оксана Острівка. Вона – авторка та співавторка понад 88 навчально-методичних і наукових статей, однієї монографії та 8 посібників з біохімії. В нашому університеті Оксану Іванівну знають ще й як активну членкиню профспілкового комітету, багато років вона працювала в приймальній комісії. Спілкувалася з нею про все: чому вирішила стати біологинею, як прийшла в наукову родину,…

Читати далі

Завідувачка кафедри патологічної фізіології, професорка Ольга Денефіль залюблена в науку ще відтоді, коли, навчаючись на другому курсі нашого вишу, почала відвідувати науковий гурток кафедри, якій судилося стати для нею рідною. Власне, завдяки відданості улюбленій справі й потрапила до аспірантури, стала викладачкою, яка власним прикладом запалює іскру любові до науки у молоді. «На кафедрі панує дух експериментаторства та культ книги» – Нещодавно я відвідувала бібліотеку нашого університету. З її директоркою Оленою Проців ми, зокрема, говорили про те, яке величезне значення мають люди, які працюють у тому чи іншому колективі, адже саме…

Читати далі

Заступниця ректора з міжнародних зв’язків Наталія Лісничук з 2005 року очолює відділ міжнародних зв’язків Тернопільського національного медичного університету імені Івана Горбачевського. Нині навчальний заклад має 113 закордонних партнерів із 33 країн світу. Досі найтіснішими залишаються взаємозв’язки з вишами Польщі. Впродовж багатьох років ТНМУ скеровував студентів на семестрове або річне навчання в рамках програми Erasmus+ до Вроцлавського медичного університету. Наступного навчального року ця програма триватиме. ТНМУ має багаторічну наукову співпрацю з Академією прикладних наук у Білій Підлясці, Медичним університетом Варшави, університетами Німеччини, Австрії, Канади, Франції. У нашому виші діє програма Visiting…

Читати далі

Доцентка кафедри дитячих хвороб з дитячою хірургією Любов Волянська зізнається, що ніколи не бачила себе викладачкою. Навчаючись у медичному виші, мріяла лише про одне – лікувати. Та з легкої руки колишнього ректора нашого вишу Івана Семеновича Сміяна, який благословив її на науковий та викладацький шлях, нині із задоволенням і натхненням ділиться зі студентами своїми надбаннями. Маючи за плечами величезний практичний досвід праці в обласній дитячій лікарні, вона переконана: «Педіатрії не треба боятися! Це найбільш вдячний напрям у медицині». «Тернополянка у шостому поколінні» – На мій погляд, педіатрія – найскладніший напрям…

Читати далі

У далекій юності Віктор Лотоцький мріяв стати військовим медиком. Нині він – підполковник медичної служби у відставці, досвідчений військовий лікар з понад тридцятилітнім досвідом, доцент, кандидат медичних наук, завідувач кафедри медицини катастроф та військової медицини ТНМУ імені Івана Горбачевського. «Кафедру військової медицини зберегли» – Вікторе Васильовичу, ліквідація військових кафедр у багатьох вишах України в минулому нині, під час повномасштабного вторгнення, для багатьох медиків відгукнулася проблемами. Як вам вдалося зберегти і кафедру, і матеріально-технічну базу наростити? – Кажуть, хочеш миру – готуйся до війни, от ми й готуємося, ще з 1957…

Читати далі

Наша розмова із завідувачем кафедри загальної хімії, доцентом Григорієм Загричуком мережана кумедними моментами з його життя та щедро приправлена добірними жартами. Власне, такий Григорій Ярославович завжди та з усіма – і з колегами, і зі студентами. Підвищити голос на студента чи насварити його, навіть якщо це справді заслужено, він ніколи собі не дозволить. Переконаний, що доречне слово тонкого гумору в будь-якій ситуації завжди матиме більший виховний ефект, аніж нудні нотації із суворим виразом обличчя. Григорій Загричук на фармацевтичному факультеті з часу становлення підрозділу, тож, як мовиться, вивів на широку професійну…

Читати далі

Людина щаслива, коли здійснюються її бажання. І тоді вона просто світиться добром. Відчула цей потужний заряд живильної енергії в розмові з гостею нашої «Вітальні». Доцентка кафедри терапії та сімейної медицини ФПО Людмила Зоря каже, що саме життя дає їй мотивацію жити, допомагати пацієнтам і тримати власну точку опори, навіть попри війну. «Дар творчості – від батька» – Пані Людмило, від кого вам дісталося таке мелодійне українське прізвище? – Від батька. Я із самого народження – Зоря. Мій тато дуже очікував сина, а на світ з’явилися дві дівчинки – я та…

Читати далі

«Почало довкола все цвісти – й відразу почуваємося по-іншому, – такими життєствердними словами зустріла мене професорка Лілія Бабінець. – Хоча й війна, бодай якийсь мінімальний оптимізм потрібен, правда ж? Треба черпати енергію, щоб далі мріяти та втілювати свої мрії у життя». Вкласти всю нашу розмову в дві газетні шпальти я навіть не намагалася, адже професійний та життєвий досвід Лілії Степанівни потребує для висвітлення щонайменше кількасот сторінок книги – подібної до тих численних підручників і посібників авторства та під редакцією професорки Л. Бабінець, що стрункими рядами вишикувалися на полицях книжкової шафи…

Читати далі