Стоматологи під опікою Святої Аполлонії

9 лютого відзначають Всесвітній день стоматолога. Дата святкування обрана не випадково. Цього дня християни поминають Святу Аполлонію, яка саме 9 лютого 249 року прийняла мученицьку смерть в Олександрії. Це були часи великого гоніння на всю християнську церкву й віруюча в Христа Аполлонія, що була донькою видного олександрійського чиновника, не стала винятком. На думку гонителів християнства, вона подавала поганий приклад співгромадянам, які повинні були дотримуватися багатобожжя та вірити в божественне походження імператора. Атрибутами Св. мучениці Аполлонії згідно з характером її мук стали зуби чи щипці.

З історії стоматології

Аполлонію піддали жорстоким тортурам, вимагаючи зречення від християнства. Проте Аполлонія мала незламну віру. Коли вона відмовилася відректися від своєї віри, її схопили, спочатку їй видалили всі зуби та погрожували спалити живою. Вона попросила її розв’язати, щоб змогла стати на коліна та виконати вимогу натовпу й кинулася у вогонь.

300 року її канонізували як Святу мученицю. Страждання та християнський подвиг Аполлонії так вразили її сучасників і нащадків, що народилася легенда про те, що варто лише вимовити ім’я Аполлонії, помолитися їй і зубний біль вщухне. Атрибутами Святої мучениці Аполлонії згідно з характером її мук стали зуби чи щипці. Її день – 9 лютого.

День стоматолога в Україні почали відзначати лише з 1993 року. Свято поки що не визнане на державному рівні, але від цього воно не стає менш значущим. У нашій країні, також як і в усьому світі, цього дня щасливі пацієнти дякують своїм лікарям-стоматологам за їхню важку працю.

Стоматологія як наука пройшла тривалий шлях з часу свого скромного початку. Історія стоматології – це захоплива подорож, що охоплює тисячі років, сповнена видатних відкриттів, інновацій та культурних звичаїв.

Основоположником сучасної стоматології вважають знаменитого французького лікаря П’єра Фошара. Він лікував зуби королю Людовіку XV, відомому філософу-просвітителю Дідро, кардиналу де Флері та іншим представникам аристократії. Його монументальна праця «Дантист-хірург, або Трактат про зуби», що була опублікована 1728 року, стала справжнім проривом. У цій праці було описано майже 130 стоматологічних захворювань і вперше було запропоновано струнку систему, що об’єднала всі розділи зуболікування.

Фошар стверджував, що зуби треба чистити обов’язково, до того ж – щодня. Щоправда, на його погляд, кінський волос, який в Європі використовували для виготовлення щетини для зубних щіток, був занадто м’яким і не міг якісно очищати зуби, а свиняча щетина, навпаки, сильно травмувала емаль зубів. На жаль, запропонувати якийсь оптимальний матеріал для щетини лікар не міг – його рекомендації обмежувалися порадою протирати зуби й ясна натуральною морською губкою.

П’єр Фошар був автором багатьох геніальних ідей стоматології. Він використовував нові пломбувальні матеріали та інструменти, винайшов пластинки для вирівнювання зубів, вигадав особливу систему лінз і дзеркал для точного напрямку світла в ротову порожнину пацієнта та інше обладнання.

Величезний внесок Фошара й у розвиток зубопротезування – він почав застосовувати штифтові зуби та повні знімні протези, які фіксувалися на беззубих щелепах за допомогою пружин, а також уперше запропонував покривати зруйновані зуби золотими коронками та наносити на них порцелянове облицювання під природний колір зубів пацієнта.

П’єр Фошар був першим лікарем у Франції, який отримав звання хірурга-дантиста. Невдовзі величезний попит на стоматологічні послуги наштовхнув його до створення зубопротезного цеху. Фошар набирав працівників з числа ювелірів середньої руки та давав необхідні медичні знання, відтак вони складали іспит та освоювали секрети протезування. Так було започатковано спеціальну освіту для зубних техніків. Завдяки працям П’єра Фошара та інших лікарів у Європі взялися відкривати перші зуболікарські школи та почався стрімкий розвиток усіх розділів стоматологічної науки.

Найдавніші артефакти, які мають стосунок до стоматології, датовані приблизно 7000-ми роками до нашої ери. У знайдених на території сучасного Пакистану людських залишках виявили просвердлені за допомогою кремнієвого свердла отвори в зубах. Ймовірно, так наші давні предки намагалися боротися з карієсом, хоча слідів пломбування при цьому не знайшлося.

Історію стоматології в давнину неможливо простежити окремо, адже вона взаємопов’язана з розвитком медичної науки. Однак у давнину саме магія та релігія мали завдання пояснити й зцілити людські недуги, отже, ці стародавні магічні вірування, фольклор, забобони сповільнили прогрес стоматології.

Мандрівка стоматології від стародавніх міфів до сучасних чудес підкреслює невпинне прагнення людства до знань, здоров’я та добробуту. Наступного разу, коли ви відвідаєте стоматолога та насолодитеся всіма сучасними досягненнями й обладнанням, яке він використовує, пам’ятайте, що стоматологія пройшла дуже тривалий шлях.

Становлення української стоматологічної школи

Стоматологія як наука формувалася тривалий період і пройшла кілька етапів свого розвитку – від цілительства та народної медицини, що заглиблена своїм корінням з часів палеоліту та набуває прикметних рис за часів трипільської культури та документально зафіксовано в часи Київської Русі. З археологічних знахідок під час розкопок Куль-Обської могили біля Керчі та знайденої в ній посудини IV-ІІІ ст. до н.е., на якій зображено, як люди скіфсько-сарматської доби на територіях Північного Причорномор’я надавали допомогу при ушкодженнях зубощелепного апарату.

Формування стоматології як медичної спеціальності на теренах України відбулося на рубежі XIX-XX століть. З другої половини ХІХ ст. питаннями лікування людей займалися земства, що було неможливим без відповідної фахової освіти та підготовки медичних кадрів. Відповідно держава розвивала вже існуючі та створювала нові медичні факультети при університетах. Медичні університети відігравали значну роль у формуванні професійного середовища та були центрами просвіти. На тлі активного процесу формування медичних університетів, медична спільнота організовувала наукові зібрання, медичні товариства, узагальнювала інформацію про санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи, готувала доповіді до губернських медичних звітів, впроваджувала нові медичні розробки й методи лікування. В розвитку медичної галузі відігравали роль саме медичні товариства, які були ініціаторами зібрань, земських з’їздів, видання наукових праць, медичних журналів, що віддзеркалювали наукову медичну думку.

Перші зуболікарські школи в Україні заснували наприкінці ХІХ сторіччя – в Одесі 1893 року Т.О. Тичинський та І.І. Марголін, у Києві 1898 року лікарі Л. Головчинер, С. Лур’є, О. Плінер. Згодом відкрилися перша Київська зуболікарська школа Л.С. Бланка, Київська зуболікарська школа приват-доцента Київського університету Св. Володимира М.М. Жука. Приватні зуболікарські школи відкривалися в Харкові, Катеринославі, Львові.

Після проходження навчання в приватних школах складали іспити на право займатися зуболікарською практикою в медичних університетах. Викладання стоматології в зуболікарських школах підтримували на високому рівні, адже педагогічний процес організовували переважно фахівці з вищою медичною освітою. Лікар Ісак Ілліч Марголін, засновник одеської зуболікарської школи, був за своєю освітою лікарем-одонтологом, закінчив медичний факультет Київського імператорського університету Св. Володимира. Свою викладацьку діяльність поєднував з просвітницькою, протягом тривалого часу очолював «Одеське одонтологічне товариство».

Значним поштовхом у розвитку стоматологічної практики та освіти була організація та активна діяльність зуболікарських товариств в Одесі (1897), Києві (1899), Харкові (1902). Утворення таких лікарських товариств було зумовлено необхідністю побудови взаємозв’язку між професорами медичних факультетів і практикуючими лікарями. Водночас відбувався і зворотній зв’язок – через звіти земських лікарів визначали та обговорювали питання епідеміологічної ситуації в країні, розповсюдженість захворювань і методи профілактики.

Основні події Української наукової школи в незалежній Україні (1991-2024)

1993 р. Засновано стоматологічний факультет приватного вищого навчального закладу «Київський медичний університет».

1994 р. Засновано стоматологічний факультет Вінницького національного медичного університету імені Миколи Пирогова.

1998 р. Засновано стоматологічний факультет Луганського державного медичного університету.

2003 р. Засновано Інститут стоматології Національної медичної академії післядипломної освіти імені Платона Шупика.

2004 р. Засновано стоматологічний факультет Тернопільського національного медичного університету імені Івана Горбачевського.

2006 р. Засновано стоматологічний факультет Ужгородського національного університету МОН України.

2007 р. Розпочато підготовку стоматологічних кадрів у складі 3-го медичного факультету в Запорізькому державному медичному університеті.

2008 р. Засновано стоматологічний факультет Буковинського державного медичного університету.

2019 р. відзначення століття розвитку стоматології в Україні.

Цікаві стоматологічні факти

– Зуб Джона Леннона – найдорожчий у світі. Він пішов з молотка за 19500 фунтів стерлінгів. Покупець сподівався використовувати ДНК, видобуту із зуба, щоб клонувати містера Леннона в майбутньому.

­– Джордж Вашингтон, який до часу свого президентства втратив всі зуби, крім одного, дуже уважно ставився до здоров’я зубів своїх коней. Щодня він перевіряв їх стан і якість чищення, доставляючи конюхам і ветеринарам чимало клопоту.

– 1867 року американка Люсі Тейлор стала першою жінкою у США, яка отримала освіту лікарки-стоматологині.

– У XIX столітті зубні протези були найпопулярнішим весільним подарунком в Англії.

– Мао Цзедун ніколи не приймав ванну, не мив голову та не чистив зуби. Він, як і мільйони китайців, любив жувати чайне листя й полоскати рот чаєм, позбавляючись таким чином від зубного нальоту. «Навіщо чистити? Хіба тигр коли-небудь чистить зуби?» – любив повторювати «великий керманич». Ця політика призвела до того, що хвороби зубів у КНР на початку XXI століття спостерігалися у 97% населення, катастрофічно не вистачало стоматологічних клінік і кваліфікованих фахівців.

Підготувала

Світлана БОЙЦАНЮК,

декан стоматологічного факультету ТНМУ