Тернопільський національний медичний університет імені Івана Горбачевського є одним з представників п’яти партнерських вищих навчальних закладів України, які залучені до проєкту «Покращення реабілітаційних послуг у системі охорони здоров’я», який втілює Momentum Wheels for Humanity та JSI Research & Training Institute Inc. за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
Від ТНМУ менеджером проєкту є завідувачка кафедри фізичної терапії, ерготерапії та фізичного виховання, професорка Дарія Попович. У рамках проєкту «Покращення реабілітаційних послуг у системі охорони здоров’я», який втілює Momentum Wheels for Humanity та JSI Research & Training Institute Inc. за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) на кафедрі фізичної терапії, ерготерапії та фізичного виховання створили та діє кабінет доклінічної практики.
Кабінет доклінічної практики передбачає забезпечення теоретично-практичної частини навчального процесу в підготовці здобувачів першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівня вищої освіти освітньо-професійної програми «Фізична терапія», що дає змогу формувати в здобувачів розуміння компетентностей майбутніх фізичних терапевтів у сфері забезпечення допоміжними засобами реабілітації (ДЗР).
Під час практичних занять у кабінеті доклінічної практики майбутні фізичні терапевти відпрацьовують фахові навички безпечного та ефективного забезпечення допоміжними засобами реабілітації, зокрема практикувати добір, налаштування та навчання користуванню ними на прикладі віртуального пацієнта (віртуальний пацієнт-здобувач вищої освіти).
Практичні заняття в кабінеті доклінічної практики для здобувачів вищої освіти проводять на кафедрі здебільшого доцентка кафедри Валентина Бондарчук та асистент, фізичний терапевт Андрій Гавриленко, які пройшли тренінг для фахівців з реабілітації «Навчання допоміжним засобам (ТАР)»/«Training in Assistive Products (TAP)» за підтримки Momentum Wheels for Humanity та JSI Research & Training Institute Inc. за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та передають свій досвід майбутнім фізичним терапевтам.
Отримані знання та навички під час практичних занять у кабінеті доклінічної практики дають можливість здобувачам вищої освіти, які навчаються за освітньо-професійною програмою «Фізична терапія» сформувати програму втручання, яку можна згодом об’єктивно оцінити за допомогою клінічних інструментів оцінювання й тим самим підтвердити ефективність та результати свого втручання.
Ідентичний аналог кабінету доклінічної практики – кабінет асистивних технологій, який створили на базі Тернопільської обласної клінічної психоневрологічної лікарні з більш широким спектром ДЗР, ніж у кабінеті доклінічної практики в ТНМУ.
Цей заклад є філією й клінічною базою для кафедри фізичної терапії, ерготерапії та фізичного виховання ТНМУ імені Івана Горбачевського, в рамках вищезазначеного проєкту. Кабінет асистивних технологій є структурною одиницею реабілітаційного закладу, відділення, підрозділу, в якому здійснюється добір, налаштування, виготовлення та навчання користуванню технічними й іншими засобами реабілітації.
На базі Тернопільської обласної клінічної психоневрологічної лікарні здобувачі вищої освіти другого (магістерського) рівня вищої освіти мають змогу проходити «Клінічну практику з фізичної терапії при травмах і порушеннях діяльності опорно-рухового апарату» під супервізією фізичних терапевтів мультидисциплінарної реабілітаційної команди в лікувальному закладі, відповідно до Стандарту вищої освіти зі спеціальності 227 Фізична терапія, ерготерапія для другого (магістерського) рівня вищої (за №791 від 05.09.2022 р.).
Отже, реалізація потенціалу цих кабінетів наразі виглядає таким чином: здобувач вищої освіти під час засвоєння теоретичної складової навчального матеріалу в процесі вивчення відповідних навчальних дисциплін зможе практично засвоїти основні клінічні навички обстеження, планування, втручання та контролю з використанням цього обладнання кабінету та симуляційного (віртуального) пацієнта.
Після вивчення профільних дисциплін в аудиторних умовах здобувач вищої освіти закріпить свої знання в процесі проходження практики на клінічній базі лікувальної установи, де матиме змогу застосувати набуті знання та навички в клініці з реальними пацієнтами й під супервізією досвідчених фізичних терапевтів. Згодом фізичний терапевт (супервізор) проведе оцінку практичних навичок майбутнього фахівця та внесе її в щоденник з проходження клінічної практики. Після завершення клінічної практики здобувач вищої освіти складатиме об’єктивний структурований клінічний іспит (ОСКІ) у симуляційному центрі ТНМУ, де його оцінюватимуть викладачі профільної кафедри, беручи до уваги оцінку супервізора. Таким чином, наявність кабінету доклінічної практики в університеті та кабінету асистивних технологій у клініці з усім необхідним обладнанням дасть змогу сформувати якісного та висококваліфікованого майбутнього фахівця з реабілітації.
Усі послуги, пов’язані з асистивними технологіями, повинні надавати відповідно підготовлені фахівці, які є компетентними та мають комплексне розуміння процесу забезпечення необхідними допоміжними засобами реабілітації осіб і здатні поєднати забезпечення асистивних технологій з реабілітаційним втручанням.
Відповідно здобувачі вищої освіти освітньо-професійної програми «Фізична терапія» мають змогу формувати необхідні знання, вміння та практичні навички на університетській базі (ТНМУ), після цього закріплювати їх на практиці у клінічній установі (Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня) для втілення чотирикрокової моделі забезпечення допоміжними засобами реабілітації. Ця модель передбачає забезпечення пацієнта відповідним допоміжним засобом реабілітації, яка складається з чотирьох мінімально необхідних етапів для ефективного та безпечного забезпечення пацієнта допоміжним засобом реабілітації, а саме: вибір засобу, налаштування засобу, навчання використанню засобом і подальше спостереження за використанням засобу. Отже, здобувачам вищої освіти важливо мати доступ до обладнання та ресурсів, що допоможуть їм набути практичний досвід і розвинути необхідні навички для подальшої професійної діяльності.
Кращі світові практики передбачають і рекомендують дотримання щонайменше чотирьох кроків у процесі забезпечення асистивними технологіями. Це низка кроків, етапів, дій та послуг, які мають чітку структуру й утілюються в певній послідовності для досягнення кінцевої мети – покращення функціонування, незалежності та повернення до активного суспільного життя особи.
Дарія ПОПОВИЧ,
завідувачка кафедри
фізичної терапії, ерготерапії та фізичного виховання, професорка