15 травня виповнюється 170 років з дня народження нашого славетного краянина, видатного вченого, громадсько-політичного та освітнього діяча Івана Яковича Горбачевського, ім’я якого Тернопільський національний медичний університет носить з 1992 року. Як відзначатимемо цей ювілей у нашому виші? Що заплановано до цієї урочистої дати та що вже зроблено? Ці та інші запитання поставили ректорові ТНМУ, професору Михайлові КОРДІ.
– У зв’язку з тим, що триває війна, надто масштабного приготування й помпезного святкування не організовуємо, – зауважує ректор Тернопільського національного медичного університету ім. Івана Горбачевського, професор Михайло Корда. – Та оскільки Іван Горбачевський – сакральна й знакова фігура для нас, наш університет носить його ім’я, ми шануємо його та цінуємо все, що Горбачевський зробив для України, як звеличив і прославив Україну за кордоном, то, звичайно, ювілей відзначатимемо.
– Уже двадцять років у Зарубинцях, рідному селі вченого, діє чудовий музей-садиба академіка, створений 2004-ого року з ініціативи та силами викладачів нашого університету.
– Зараз там саме завершуємо цілий комплекс заходів. Зокрема, оновили експозицію музею. Власними силами, без великих затрат зробили ремонт й у самому приміщенні, облаштували також територію довкола нього: вирізали старі кущі, посадили туї, липи, ялинки, дубки, самшит, козацький ялівець, різні квіти, вистелили доріжки, зробили нові хвіртки. Словом, оновили музей-садибу та подбали про благоустрій довкола. Плануємо саме там, у музеї, в день ювілею Івана Горбачевського організувати виїзне засідання вченої ради або ж виїзд активу університету.
До слова, на трасі Тернопіль-Київ, де є поворот з неї на Зарубинці, ми з обох боків розмістили дорожній знак «Музей-садиба Івана Горбачевського. Тернопільський національний медичний університет». Тепер кожен, хто їде цим шляхом, буде бачити його. Хтось бодай відзначить собі в думках, що є такий музей. Хтось, можливо, зацікавиться, хто ж такий Іван Горбачевський, зайде в Google, почитає й уже щось буде знати про нього. А хтось, сподіваюся, завдяки цим вказівникам завітає-таки у музей та ближче ознайомиться з життям і діяльністю нашого видатного вченого.
– Які заходи, приурочені ювілею, ще відбуватимуться?
– Університет видає книжку про Івана Горбачевського. Звичайно, це не буде збірник спогадів, адже очевидців уже немає. У книзі буде зібрана інформація від людей, які тим чи іншим чином причетні до його імені. Зокрема, оскільки Іван Горбачевський працював у Карловому університеті, був професором кафедри лікарської хімії впродовж 35 років, деканом медичного факультету, а у 1902-1903 роках – ректором, у книжці про вклад Івана Яковича в цей університет, до слова, перший у Центральній Європі та найстаріший у Чехії, розкаже Томаш Зіма, колишній ректор Карлового університету. Приєднається до нього з розлогим інтерв’ю й професор Станіслав Штіпек.
Розмовляли також з Олексієм Боднарчуком, адміністратором церкви Воскресіння Христового у Збаражі, який поділився своїми міркуваннями, що знайдуть висвітлення на сторінках книжки. І не випадково, адже, як відомо, свого часу батько Івана Горбачевського – о. Яків був парохом цієї греко-католицької парафії.
Безумовно, багатий інформаційний внесок у книгу очікуємо й від науковців нашого університету, які продовжують досліджувати спадщину Івана Горбачевського. Зокрема, увійде у книгу стаття про роль Івана Горбачевського у створенні Наукового товариства імені Шевченка і, відповідно, вплив НТШ на його життя. Словом, у книгу зберемо й нові факти про Івана Горбачевського, документи, світлини. Гадаю, цим виданням ми гідно вшануємо пам’ять нашого славетного краянина, який належить до когорти найвидатніших учених світу кінця ХІХ-го першої половини ХХ-го століття.
На честь Івана Горбачевського 8-10 квітня відбувся XXVIII конгрес студентів і молодих учених «Майбутнє за наукою». Під його іменем у червні відбуватиметься й наша постійна щорічна загальноуніверситетська наукова конференція «Здобутки клінічної експериментальної медицини», в рамках якої велика пленарна доповідь буде присвячена цьому всесвітньовідомому хіміку, біохіміку, гігієністу й епідеміологу, кандидатові на Нобелівську премію з фізіології та медицини 1911 року, автору понад сорока ґрунтовних наукових праць, переважно у галузі біохімії.
Уже кілька років поспіль відзначаємо кращих студентів ТНМУ в шести номінаціях, одна з яких – за наукові досягнення – носить ім’я Івана Горбачевського.
Премію за кращі наукові роботи імені Івана Горбачевського кілька років тому ми запровадили також для наших дорослих науковців. Її лавреатів визначаємо у трьох номінаціях: за кращу наукову роботу в галузі теоретичної медицини, в галузі клінічної медицини та в гуманітарній галузі.
– Є ще одна дуже поважна нагорода, започаткована в ТНМУ саме цьогоріч – медаль Івана Горбачевського.
– Так, цього року у зв’язку із 170-річчям Івана Горбачевського ми започаткували нову нагороду – «Заслужений професор університету-лавреат медалі Івана Горбачевського». Розробили та одностайно затвердили на вченій раді положення, згідно з яким щороку вчена рада обиратиме одного найбільш заслуженого професора в університеті, який отримає цю нагороду та носитиме почесне звання «Заслужений професор університету-лавреат медалі Івана Горбачевського». Цього року таке голосування вже відбулося. Яка його процедура? Кафедри висувають своїх представників на отримання нагороди, після чого на засіданні вченої ради шляхом, наголошую, закритого голосування обираємо переможця. Цього року з-поміж усіх кандидатур вчена рада більшістю голосів, а саме – 25, проголосувала за академіка Михайла Андрейчина. Отож у нас вже є перший заслужений професор університету та лавреат медалі Івана Горбачевського – академік Михайло Антонович Андрейчин. На урочистому засіданні вченої ради ми незабаром вручимо йому пам’ятну медаль. Вона, до слова, дуже гарна та вишукана.
– Хто працював над дизайном медалі?
– Медаль розробляли фахівці Української академії друкарства у Львові. Лавреату цієї медалі, відповідно до рішення вченої ради, встановлюється надбавка до зарплатні 15%, як це, скажімо, діє для заслужених діячів науки і техніки, заслужених лікарів України та ін. Тож таку надбавку отримуватиме й заслужений професор Тернопільського національного медичного університету ім. Івана Горбачевського. Крім того, його портрет прикрашатиме спеціальну галерею, розміщену на четвертому поверсі адміністративного корпусу. Щороку обиратимемо одного заслуженого професора університету.
– 20 років тому, з нагоди 150-річчя Івана Горбачевського, випустили поштову марку, приурочену цій даті.
– З ініціативи нашого університету Укрпошта й цьогоріч видаватиме марку та конверт, присвячені 170-річчю Івана Горбачевського. Ми звернулися з проханням розробити макети марки та конверта саме до певної дати, висловили побажання дизайнерам, якими хотіли б їх бачити. Сподіваємося, Укрпошта не підведе, й ми зможемо провести урочисте спецпогашення саме 15 травня – у день народження Івана Горбачевського, принагідно нагадавши університетській спільноті про величезний внесок цього славетного українця у світову науку та освіту.
– Постать Івана Яковича Горбачевського дуже багатогранна, тож кожен знайде у ньому щось найбільш дотичне до себе. Чим наш славетний краянин найближчий особисто вам?
– Він біохімік – і я теж біохімік (усміхається). Це те, що професійно мене поєднує з Іваном Яковичем. Що ж до загальнолюдських якостей, то Іван Горбачевський дуже близький мені своєю пасіонарністю та посвяченістю і науці, і власній справі, і Україні.
Мар’яна ЮХНО-ЛУЧКА
Світлини Миколи ВІЛЬШАНЕНКА