Хірургічна стоматологія одна з найважчих навчальних дисциплін, але й у цій галузі можна знайти свою нішу чи, як ще мовиться, покликання, якщо дотримуватися певних настанов, відпрацьовувати навички та здобувати нові знання. Доцентка кафедри хірургічної стоматології Наталія Гутор – фахівчиня з понад тридцятилітнім досвідом радо поділилася своїми напрацюваннями з майбутніми стоматологами.
У пошуках доброго стоматолога-хірурга
Пацієнти часто ставлять запитання, де знайти доброго стоматолога-хірурга? З погляду хірурга-стоматолога з багаторічним досвідом хочу зазначити, що вік лікаря і досвід роботи є важливими складовими, але наразі вони не можуть бути головними. Сучасний молодий стоматолог прагне якомога раніше набути потрібних професійних навичок, він, як правило, цікавиться новинками стоматологічного ринку, проходить додаткове навчання на курсах і майстер-класах, прагне з’ясувати секрети психологічних стосунків з пацієнтами. І те, наскільки це у нього виходить, залежить від рівня та додипломної освіти, культури лікаря, вміння самостійно мислити й передбачати результати своїх дій. Приклад мого практичного досвіду доводить, що пацієнт у пошуках доброго стоматолога-хірурга, а їх не так багато, використовує всі засоби: уважно дивиться рекламні телевізійні ролики про можливості певних стоматологічних клінік, запитує порад у друзів, колег, родичів, просто знайомих, пірнає в мережу Інтернету. Наголошую, що згідно із сучасними правовими нормами охорони здоров’я, взаємини лікаря та пацієнта повинні бути партнерськими. Назву головні емпатичні здібності, якими має володіти добрий лікар. Це вміння знаходити спільну мову з пацієнтами, бути відповідальним, мати схильність до роботи руками, бути доброзичливим, акуратним у всьому.
Стоматологу-хірургу доводиться постійно підвищувати та розширювати свою кваліфікацію, удосконалюватися як спеціалісту на різних конференціях, з’їздах, майстер-класах, семінарах тощо. Стоматолог-хірург повинен досконало знати анатомію та фізіологію людини, будову зубощелепової системи та зубів, зокрема, порожнини рота, іннервацію. Бути добре обізнаним у застосовувані матеріалів, лікарських засобів, вміти користуватися стоматологічними інструментами та обладнанням, згідно з протоколом призначити план обстеження та лікування, спрогнозувати можливі ускладнення та виправити ситуацію, яка склалася, вміти «читати» рентгенограми та інші методи діагностики, які застосовують у стоматології.
Не забуваймо про умови праці
Шкідливими умовами праці в лікарів-стоматологів-хірургів є нервово-емоційне напруження, вимушена робоча поза, різкі коливання освітленості, значне напруження зору, шум і вібрація через роботу високооборотних турбін. Мають шкідливий вплив також наркотичні та токсичні речовини, рентгенівське випромінювання, мікробний чинник, є небезпека інфікування різними інфекціями з рани від хворого, інфікування від самого хворого.
Робота лікаря-стоматолога-хірурга вимагає постійного та значного напруження зору на всіх етапах обстеження хворого, при виборі методу та методики, в процесі надання допомоги, планового, ургентного лікування, під час заповнення медичної документації. Зорова робота стоматолога-хірурга належить до розряду найвищої точності.
Хочу застерегти та наголосити, що існує вища планка щодо вимог до знань. Тим, хто хоче опанувати цю професію, слід добре знати такі предмети, як хімія, анатомія, патологічна анатомія, фізіологія людини, фармакологія. Перспектив кар’єрного зростання в кожної зі спеціалізацій, що належать до стоматології, дуже багато. І навіть якщо стоматологи залишаються працювати на одній посаді, вони все одно зростають професійно, підвищують кваліфікацію. З досвідом у лікарів підвищуються репутація, відшліфовується якість обслуговування та водночас зростає й власна клієнтська база, що забезпечує постійне зростання доходу. Важливим є й те, що у стоматологів-хірургів є можливість працювати не лише в державних клініках, але й у приватних стоматологічних кабінетах, кількість останніх яких зростає з кожним днем. Крім того, можна відкрити свій власний кабінет або клініку.
Другий шлях розвитку кар’єри такого фахівця полягає у впевненому просуванні адміністративними сходами. Згодом лікар може отримати таку посаду, як завідувач відділення, потім може стати заступником головного лікаря, в подальшому – головним лікарем клініки.
Третій шлях – наукова кар’єра. В такому випадку вершиною кар’єри стають звання доцента, професора, посада завідувача кафедри тощо.
Правовий захист
З кожним роком збільшується кількість конфліктів і судових спорів між лікувальними закладами та пацієнтами, які не задоволені отриманою медичною допомогою. Одне з перших місць за кількістю таких інцидентів займає стоматологічна допомога. Цьому є кілька причин, а саме: стоматологія є одним з лідерів за кількістю виданих ліцензій на медичну практику; результат стоматологічного лікування, особливо якщо йдеться про естетичну стоматологію, пацієнт сприймає досить суб’єктивно, що може призвести до зловживань з його боку; неналежне ведення лікарем-стоматологом медичної документації в частині фіксації всіх нюансів лікування та запису важливих немедичних моментів у взаємовідносинах з пацієнтом. Коли конфлікт усе ж виникає, єдиним захистом лікаря-стоматолога є медична документація та інші письмові документи, що мають бути оформлені під час лікувального процесу. Чому вони настільки важливі та як можуть захистити лікаря?
Угода про надання стоматологічних послуг
Угоду про надання стоматологічних послуг доцільно укладати, якщо ви передбачаєте в ній умови та порядок лікування, порядок оплати, особливо якщо лікування тривале й оплату можуть здійснювати частинами, а також порядок повернення коштів.
Медична карта
У стоматології використовують такі форми медичних карт:
– Медична карта стоматологічного хворого №043/о, медична карта ортодонтичного пацієнта №043-1/о.
– Слід пам’ятати, що саме медична карта є головним документом і захистом для лікаря, тому до її ведення потрібно ставитися вкрай відповідально. Якщо карту ведуть в електронному вигляді – й про це, зокрема, зазначено в інструкції щодо її заповнення, її форма має відповідати формі, затвердженій МОЗ України. У будь-якому випадку в разі виникнення конфлікту, перевірки, надання медичної документації для проведення КЕК медичну карту необхідно роздрукувати та внести відповідні підписи лікаря.
Згода на лікування
Відповідно до ст. 43 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», інформована згода пацієнта необхідна для застосування методів діагностики, профілактики та лікування. Отже, факт надання згоди пацієнтом є обов’язковою передумовою надання йому стоматологічної допомоги. Форма письмової згоди пацієнта на лікування (№003-6/о) затверджена наказом МОЗ від 14 лютого 2012 р. №110. Тому перед початком стоматологічного лікування лікар-стоматолог повинен отримати від пацієнта письмову згоду на лікування встановленої форми.
Відмова від лікування
Пацієнт, який досяг 18-річного віку, тобто набув повної цивільної дієздатності, й усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними, має право відмовитися від лікування та маніпуляцій. Якщо така відмова може призвести до тяжких для пацієнта наслідків, законодавство покладає на лікаря обов’язок пояснити це пацієнту. Якщо й після цього пацієнт відмовляється від лікування, лікар має право взяти від нього письмове підтвердження такої відмови. Якщо ж пацієнт відмовляється підписувати документ, необхідно засвідчити відмову відповідним актом у присутності свідків. У свідки краще брати штатних працівників стоматологічної клініки й у жодному разі не запрошувати для цього інших пацієнтів, адже в такому випадку вже може йтися про розголошення лікарської таємниці.
На практиці стоматологічні пацієнти з тих чи інших причин відмовляються від рекомендованих лікарем юридичних процедур. Такі обставини обов’язково необхідно фіксувати письмово за підписом пацієнта. Лише в такому випадку лікар-стоматолог буде звільнений від відповідальності, якщо внаслідок відмови в пацієнта виникнуть ускладнення або інші негативні наслідки.
Важливим є інформування пацієнта про режим та правила поведінки після низки стоматологічних маніпуляцій (видалення зуба, імплантація тощо). Від дотримання встановленого режиму та рекомендацій залежить подальший стан здоров’я пацієнта. Такі рекомендації краще оформити письмово у вигляді документа й отримати підпис пацієнта, що він з ними ознайомлений. Якщо в пацієнта внаслідок недотримання рекомендацій погіршиться стан здоров’я або виникнуть ускладнення, швидше за все він забуває, що його попереджали про необхідні дії, й буде звинувачувати в усьому лікаря. У цьому разі захистом для лікаря буде письмове підтвердження, що пацієнта попередили про необхідність дотримання певного режиму та про правила поведінки, тому жодної відповідальності за такі ускладнення лікар не нестиме.
Насамкінець хочеться вкотре нагадати лікарям-стоматологам: ваш юридичний захист – у ваших руках. Справно ведіть медичну документацію, документально фіксуйте всі нюанси лікування, максимально отримуйте підписи пацієнта після його інформування. Усе це допоможе вийти з конфлікту з пацієнтом з мінімальними ризиками для вас.
Зважте на мої настанови, рекомендації, побажання, застереження, які знадобляться вам у практичній роботі на посаді лікаря-стоматолога-хірурга.
Наталія ГУТОР,
доцентка кафедри хірургічної стоматології ТНМУ